Історія

Норвезька історія охоплює понад тисячу років. Епоха вікінгів (приблизно 793–1066) була часом, коли скандинавські мореплавці, торговці та поселенці подорожували Європою та Північною Атлантикою. Християнство було запроваджене близько 1000 року за правління короля Улава Гаральдссона (пізніше — Святий Улав). Потім Норвегія увійшла в унію з Данією (1380–1814), а пізніше зі Швецією (1814–1905).

1814 рік є поворотним у норвезькій історії. 17 травня 1814 року в Ейдсволлі була підписана Конституція Норвегії, яка є однією з найстаріших чинних писаних конституцій у світі. Однак Норвегія була змушена увійти в унію зі Швецією. Повна незалежність настала мирним шляхом у 1905 році, коли унію було розірвано і принц Карл Данський став Королем Гоконом VII.

ХХ століття принесло значні зміни. Норвегія була окупована нацистською Німеччиною під час Другої світової війни (1940–1945). Після війни країна відбудувалася та розвинула свою соціальну державу. Відкриття нафти в Північному морі у 1969 році перетворило Норвегію на одну з найбагатших країн світу. Державний пенсійний фонд («Нафтовий фонд») наразі є найбільшим суверенним фондом багатства у світі.